У сучасному світі, з подорожами, міграцією і загальною глобалізацією все більше постає питання розпізнавання брехні серед людей, що не говорять рідною мовою. У цій статті ми спробуємо знайти відповідь на питання чи відрізняється поведінка під час обману, коли людина спілкується іноземною мовою.
Надаємо відповідь на це питання на підставі двох досліджень (Caldwell-Harris & Aycicegi-Dinn, 2009; Duñabeitia & Costa, 2015).
Так у першому дослідженні (Експеримент 2 у Caldwell-Harris & Aycicegi-Dinn, 2009), учасники читали правдиві та неправдиві твердження турецькою (рідна) та англійською (друга) мовами. В цей час вимірювали їх електродермальну активність – непряму ознаку активації симпатичної нервової системи, що може бути спричинена емоціями чи увагою (Bradley et al., 2001).
Їх результати показали, що електродермальна активність була більше, коли
Проте, ці два фактори не взаємодіяли між собою. Простими словами, стрес від обману і стрес від спілкування нерідною мовою не накладались. Щось не сходиться, вірно?
На перший погляд, результат попереднього дослідження не є інтуїтивно зрозумілим: якщо стрес більше при обмані та більше під час спілкування нерідною мовою, чому не складніше обманювати нерідною мовою, ніж рідною? Відповідь на це питання спробували знайти вчені з Баскського центру Пізнання, Мозку та Мови в Іспанії (Duñabeitia & Costa, 2015).
В їх дослідженні учасники описували три зображення, чесно або ні, рідною (іспанською) або нерідною (англійською) мовою . Цього разу вони вимірювали розмір зіниці, затримку перед відповіддю та тривалість відповіді, як когнітивні показники обману. Як і в попередньому дослідженні, вони отримали подібні результати вимірюючи зіниці:
Що стосується затримки перед відповіддю то вона була довша перед неправдивим твердженням, незалежно від мови (що узгоджується з дослідженнями показників обману; наприклад, Sporer & Schwandt, 2006). Тривалість відповіді була довша при відповіді нерідною мовою.
Разом ці результати свідчать про те, що витрати на обробку, пов’язані зі створенням оманливих (неправдивих) заяв, не залежать від витрат, пов’язаних із спілкуванням іноземною мовою. Іншими словами, який би тягар не спричинило створення неправдивих тверджень, воно відбувається в однаковій мірі незалежно від мови, що використовується, і незалежно від рівня володіння цією мовою учасників.
Когнітивне навантаження пов’язане з обманом, здебільшого виникає в процесі створення фальшивого твердження, а когнітивне навантаження, пов’язана з продукуванням мовлення іноземною мовою, здебільшого виникає на більш пізніх етапах під час лексичного доступу та фонологічного пошуку, що свідчить про адитивну, але незалежну концепцію ефектів. Обманювати іноземною мовою не важче, ніж рідною.
