Що каже “народна мудрість”?

Коли ви думаєте про поведінку брехуна, що вам спадає перше на думку? Дослідження стереотипів про поведінку брехуна показують, що більшість людей у світі згадують “відведення погляду” як надійний показник обману (The Global Deception Research Team, 2006). Можливо, ви також згадали “бігаючі очі” (швидка зміна напрямку погляду). Якщо ви знайомі з НЛП, ви також могли подумати, що брехуни відводять погляд вправо або вверх-вправо, коли вигадують (конструюють) фальшиві історії?

Що про це каже наука?

Все це є нічим іншим, як міфами про поведінку брехунів. Так дослідження обʼєктивних показників обману продемонстрували, що брехуни не відводять погляд більше. Як і не демонструють “бігаючі очі” частіше щирих людей (DePaulo et al., 2003; Sporer & Schwandt, 2007; Vrij, 2008). “Працююча техніка” НЛП теж не допомагає розпізнати брехунів (Mann, Vrij, Nasholm et al., 2012; Wiseman et al., 2012). Ви можете дізнатись більше про популярні стереотипи і які з них видають брехуна із мого курсу “Правда та Міфи про поведінку брехуна”. 

Обʼєктивні показники обману, що видають очі

Хоча перше, що спадає на думку – не виявилось ефективним, це не означає що ми не можемо розпізнати обман по очах. В останні два десятиліття було запропонувано щонайменше три підходи, що є ефективними для виявлення брехні по очах, а саме:

1. Відстежування непомітних саккадних рухів очей (швидкий рух очей) повʼязане з непідготовленою брехнею. Непомітні саккадні рухи очей повʼязані з пошуком інформації у довготривалій памʼяті, а саме їх кількість збільшується. Спонтанна (непідготовлена брехня) повʼязана з більш інтенсивним пошуком у довготривалій памʼяті, і, відповідно, зі збільшенням саккадних рухів. Підготовлена брехня не відрізнялась від правди за кількістю саккадних рухів (Vrij et al., 2015).
2. Якщо попросити підтримувати візуальний контакт під час відповіді, брехати стає складніше. Одна з причин, чому ми відводимо погляд – щоб зменшити когнітивне навантаження. Прохання підтримувати візуальний контакт призводить до того, що когнітивний ресурс брехунів вичерпується і брехню видає поведінка, яку не вдається контролювати (Vrij et al., 2010).
3. Останній “обʼєктивний” показник є насправді субʼєктивним. Мова йде про умисний зоровий контакт. Брехуни демонструють більше умисного зорового контакту, ніж щирі люди. Оскільки дефініція цього показника є розпливчастою, цей показник є досить субʼєктивним і його варто оминати у практиці (Mann, Vrij, Leal et al., 2012).

Більш детально всі три методи описуються в курсі “Правда та Міфи про поведінку брехуна”. 

Висновки

Не завжди народна мудрість підказує вірні рішення. З розпізнаванням брехні це, мабудь, взагалі завжди так. Тому треба оминати те, що спадає перше на думку і використовувати лише наукові методи розпізнавання брехні. В статті наведено три альтернативи, а саме – відстеження непомітних саккадних рухів, ускладнення брехні за рахунок підтримання зорового контакту і аналіз умисності зорового контакту.

Використана література:

1. DePaulo, B. M., Lindsay, J. J., Malone, B. E., Muhlenbruck, L., Charlton, K., & Cooper, H. (2003). Cues to deception. Psychological bulletin,  9(1), 74.
2. Mann, S., Vrij, A., Leal, S., Granhag, P. A., Warmelink, L., & Forrester, D. (2012). Windows to the soul? Deliberate eye contact as a cue to deceit. Journal of Nonverbal Behavior, 36(3), 205-215.
3. Mann, S., Vrij, A., Nasholm, E., Warmelink, L., Leal, S., & Forrester, D. (2012). The direction of deception: Neuro-linguistic programming as a lie detection tool. Journal of Police and Criminal Psychology, 27(2), 160-166.
4. Sporer, S. L., & Schwandt, B. (2007). Moderators of nonverbal indicators of deception: A meta-analytic synthesis. Psychology, Public Policy, and Law, 13(1), 1.
5. Vrij, A. (2008). Detecting lies and deceit: Pitfalls and opportunities. John Wiley & Sons.
6. The Global Deception Research Team. (2006). A world of lies. Journal of cross-cultural psychology, 37(1), 60-74.
7. Vrij, A., Mann, S., Leal, S., & Fisher, R. (2010). ‘Look into my eyes’: Can an instruction to maintain eye contact facilitate lie detection?. Psychology, Crime & Law, 16(4), 327-348.
8. Vrij, A., Oliveira, J., Hammond, A., & Ehrlichman, H. (2015). Saccadic eye movement rate as a cue to deceit. Journal of Applied Research in Memory and Cognition, 4(1), 15-19.
9. Wiseman, R., Watt, C., ten Brinke, L., Porter, S., Couper, S. L., & Rankin, C. (2012). The eyes don’t have it: Lie detection and neuro-linguistic programming. PloS one, 7(7), e40259.